|
Звіт про результати діяльності соціальної програми «Народний адвокат» за 2007 рік
З В І Т
про результати діяльності соціальної програми
«Народний адвокат» за 2007 рік
На початок 2007 року функціонувало 7 приймалень соціальної програми „Народний адвокат”: в містах Хмільник, Калинівка, Козятин Вінницької області, місті Мелітополі Запорізької області, м. Запоріжжя, м.Харків, м. Одеса.
Протягом 2007 року було відкрито нові приймальні в містах: Львові, Рівному, Луцьку, Чернівцях.
Загальна кількість громадян, прийнятих юристами програми «Народний адвокат» протягом 2002-2007 року:
|
Період
|
Кількість громадян, прийнятих юристами програми
(осіб) |
|
2002 рік |
1448 |
|
2003 рік |
1725 |
|
2004 рік |
1773 |
|
2005 рік |
1866 |
|
2006 рік |
4244 |
|
2007 рік |
5383 |
|
Разом:
|
16 439 особи |
Отже, загальна кількість громадян, які звернулись до приймалень соціальної програми «Народний адвокат» протягом шести років становить: 16 439 особи, з яких у 2007 році:
|
№
п/п |
Приймальня |
Кіль-кість.
|
Кіль-кість нових клієнтів
|
|
1 |
Калинівський район Вінницька обл. |
2121 |
1977 |
|
2 |
м. Одеса |
636 |
547 |
|
3 |
м. Запоріжжя, м. Мелітополь |
541 |
469 |
|
4 |
м. Козятин Вінницька обл. |
529 |
237 |
|
5 |
м. Калинівка Вінницька обл. |
494 |
328 |
|
6 |
м. Хмільник Вінницька обл. |
427 |
252 |
|
7 |
м. Харків |
305 |
282 |
|
8 |
м. Чернівці |
180 |
180 |
|
9 |
м. Львів |
93 |
70 |
|
10 |
м. Рівне |
50 |
40 |
|
11 |
м. Луцьк |
7 |
7 |
|
|
Разом: |
5383 |
4389 |
Протягом звітного періоду проводились прийоми громадян в усіх одинадцяти приймальнях програми щотижнево.
м. Хмільник – юрист Дахова Олена Сергіївна;
м.Калинівка – юрист Павленко Наталія Олександрівна;
Калинівський р-н - Михайлова Аліна, Болюбаш Євген
м. Козятин – Дубовик Юлія Сергіївна;
м. Мелітополь – юрист Живецький В.В., Ільченко Є.Г.
м. Запоріжжя – юрист Валько Віталій.
м. Одеса – юрист Чорнолуцький Р.В., Корнєв Михайло Андрійович
м. Харків – юрист Юшко Тетяна Григорівна, Калуцький Євген
м.Львів – Дмитерко Олег Михайлович, Жеребецький Орест Петрович
м. Луцьк – Ульчак Богдан Іванович
Як найбільш цікаві позитивні приклади діяльності програми можна навести наступні справи:
Щодо отримання щорічної разової допомоги з нагоди свята – Дня Перемоги.
Приймальні в місті Калинівка та Козятин мають багато позитивних відгуків та подяк від жителів Калинівського та Козятинського районів. Протягом 2007 року до цих приймалень звернулось близько 1363 особи (з яких: в м. Калинівка – 1163 осіб, м. Козятині – 200 осіб ) з приводу надання допомоги у стягненні недоплаченої щорічної разової допомоги з Управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації.
Так, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня кожен інвалід І групи мав би отримати 10 мінімальних пенсій за віком, інвалід ІІ групи – 8, інвалід ІІІ – 7 і так далі. Але, всупереч вимогам ст. 13 вказаного Закону та п. 3 ст. 22 Конституції України, щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня у 2007 році виплачувалась не в повному обсязі, адже Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” встановлені набагато менші суми виплат та взагалі відмінено виплату цілого ряду пільг та компенсацій.
9 липня Конституційний Суд України виніс рішення, яким скасував положення закону про державний бюджет, що стосувались призупинення на 2007 рік виплати пільг, компенсацій і гарантій для населення. Це рішення стосується 21 категорії громадян України - від чорнобильців до пенсіонерів.
Наразі виплати недоотриманих сум допомоги до Дня Перемоги можуть вимагати учасники Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій, члени сімей загиблих учасників Великої Вітчизняної війни та інваліди війни І-ІІІ груп. Що до категорії „Діти війни”, то їм виплата такої допомоги не передбачена.
Працівниками приймалень міста Калинівка та Козятина надавалися консультації з цього приводу, а також допомога в оформленні позовних заяв та підготовці відповідних документів до суду.
Наприкінці 2007 року підсумкова сума позовних вимог за цією категорією позовів сягнула 3 млн. гривень. Крім того, в листопаді 2007 року заявники почали отримувати позитивні рішення суду, з якими звертались до приймальні. Наразі, ці рішення не оскаржувались в апеляційному порядку (копії рішень додаються).
Щодо поверненні недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною
Майже аналогічною виглядає ситуація із щомісячними виплатами по догляду за дитиною.
З липня 2007 року, тобто одразу після винесення Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007року № 6-рп, до приймальні соціальної програми „Народний адвокат” в місті Калинівка Вінницької області звернулось близько 400 молодих матерів з приводу надання допомоги у стягненні з управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області суми недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Наразі стало відомо, що Вінницький окружний адміністративний суд частково задовольнив зазначені позови, зобов’язавши управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області нарахувати та виплатити заявникам недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” (копії рішень додаються).
28 листопада 2007 р. відбулась відзначна подія для працівників громадської приймальні соціальної програми «Народний адвокат» в місті Калинівка Вінницької області. Справа в тому, що саме в цей день до приймальні звернувся за допомогою 2000-ий відвідувач.
Велика кількість громадян звертається до приймальні з проханням про надання матеріальної допомоги на лікування.
Так, до приймальні в місті Козятині за допомогою звернулася жінка у відчаї. Справа в тому, що її син, Любимов Анатолій, повертаючись пізно з роботи, перетинав залізничну колію і потрапив під вантажний потяг. В результаті нещасного випадку втратив одразу обидві руки: ліву до плеча, праву – до ліктя. Після довгої боротьби за життя Анатолія, родина зрозуміла, що син назавжди залишився інвалідом. Родина зверталась до різних інстанцій за допомогою, в тому числі і до приймальні соціальної програми.
На прийомі було вирішено звернутися до Благодійного Фонду „Україна 3000”. Юристом було надано допомогу у складанні такого звернення та підготовлено відповідний пакет документів.
Невдовзі родина заявників отримала позитивну відповідь від Фонду, яким було надано допомогу у проведенні протезування.
На разі Анатолій Любимов повертається до нормального життя. Йому були поставлені протези. На правій руці діючий, а на лівій поки що косметичний, який згодом буде замінений. Також було профінансовано виготовлення спеціального взуття. Ще одна операція запланована на березень наступного року, після якої родина сподівається, хлопчик знову повернеться до повноцінного життя.
Протягом 2007 року працівники приймальні в місті Калинівка здійснювали виїзди до різних сел Калинівського району, де здійснювали прийом громадян та надавали правову допомогу громадянам.
Під час такого чергового виїзду до села Глинськ Калинівського району на прийом звернувся житель цього села, учасник бойових дій, інвалід війни - гр. Маковецький з приводу надання допомоги в отриманні путівки до санаторію. Вже багато років заявник звертався до органів місцевої влади з проханням надати йому таку путівку, однак, всі звернення залишалися без реагування.
На прийомі юристом було підготовлено звернення до Міністерства з цим проханням. В результаті розгляду якого заявника було забезпечено безкоштовною путівкою до санаторію.
Жителька села Комунарівка Калинівського району Захарчук Г.О. звернулась з приводу надання їй допомоги в отриманні субсидій. Відмову в наданні субсидій відділ соціального забезпечення мотивував тим, що жінка повинна нібито сплатити штраф за неправдиву інформацію, яку вона подала до відділу нарахування субсидії.
Юристом програми було підготовлено заяву до місцевої прокуратури про законність відмови у наданні субсидії та перевірку законності притягнення до адміністративної відповідальності.
Перевіркою, нажаль, не було виявлено порушень закону з боку державних органів влади. Юристом програми було підготовлено заяву до прокуратури вищого рівня – Вінницької обласної. В результаті розгляду цього звернення було винесено припис про усунення порушень та негайне надання субсидії. Також прокуратура представляє інтереси заявниці в суді.
Непоодинокі звернення до юристів програми з приводу надання допомоги у відшкодування матеріальної або моральної шкоди. Ось, деякі з таких звернень.
Жителька села Корделівка Калинівського району Сенькова Г.С. звернулась до приймальні в місті Калинівка не в перший раз і потрібно зазначити, що і цей раз її справа була вирішена позитивно!
Заявниця звернулась з проханням надати їй допомогу у стягненні заборгованості по виплаті матеріальної допомоги на оздоровлення, моральної шкоди з ТОВ «Корделівський цукровий завод та Согдіана». Їй було надано допомогу у складанні позовної заяви до суду та консультації.
В результаті позовну заяву Сенькової Г.С. було задоволено частково.
З дуже цікавою справою до приймальні звернувся житель с. Люлинці Калинівського району Янківський Р.Л.
Як розповів заявник, на його подвір’ї під час звірки показників лічильника сторожовий пес заявника покусав контролера Калинівського управління газового господарства.
Контролер Калиновського УГГ звернувся до суду з позовними вимогами до Янківського Р.Л., в яких просив суд стягнути на його користь матеріальну і моральну шкоду в розмірі 2500 грн.
Юристом програми було надано допомогу заявнику у складанні заперечень до позову, а також надавалися консультації під час розгляду справи судом.
Так, суд ухвалюючи рішення по справі врахував усі вище зазначені обставини по справі і вирішив позов задовольнити частково, стягнувши лише суму в розмірі 628,91грн.
З винесеним рішенням гр. Янківській Р.Л. погодився і відмовився оскаржувати його в апеляційному порядку.
Із досить цікавими питаннями звертаються мешканці міста Одеса та Одеської області до приймальні в м. Одеса.
Незважаючи на те, що в 2007 році літо було не тільки спекотним, а ще і співпало з гарячою порою парламентської виборчої кампанії, агітаційними закликами та політичною рекламою, це жодним чином не позначилось на роботі юристів соціальної програми „Народний адвокат”, які працюють в Одесі. Звернення та прохання, з якими зверталися одесити мали передовсім загальний характер і взагалі не стосувалися виборчого права. Ось, декілька прикладів позитивних вирішень цих питань.
До приймальні звернувся громадянин Б., який розповів, що він є власником квартири, розташованої на 4-му поверсі.
У вересні його квартиру затопили сусіди, які живуть поверхом вище. Було складено акт про залиття.
Заявнику були спричинені збитки, що складаються з вартості ремонтних робіт (праця та будівельні матеріали) по усуненню технічних пошкоджень, завданої квартирі під час залиття.
Одночасно, разом з матеріальною шкодою, заявнику було завдано і моральної шкоди.
Оскільки своєю поведінкою сусід заявника виключив можливість вирішення питань з відшкодування шкоди в позасудовому порядку, заявник звернувся до приймальні за юридичною допомогою. Йому було надано роз’яснення з приводу ситуації, в якій він опинився та надано допомогу у складанні позовної заяви до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Розглянувши справу, суд виніс рішення, яким задовольнив позовні вимоги заявника в повному обсязі.
Ще одна проблема, з якою звернулась до приймальні жителька міста Одеси, громадянка К. Вона повідомила, що уклала трудову угоду з фізичною особою. Угода того ж дня була надана фізичною особою на реєстрацію до районного Центру зайнятості м. Одеси, про що було здійснено відповідну відмітку.
Через декілька місяців зазначена угода була розірвана за власним бажанням і громадянка звернулася до Центру зайнятості з проханням посвідчити запис у її трудовій книжці, зроблений у день прийому і при звільненні з роботи роботодавцем. Однак, працівники центру зайнятості відмовилися посвідчити запис у трудовій книжці, мотивуючи тим, що трудовий договір між заявницею та роботодавцем належним чином не був зареєстрований в Центрі зайнятості.
Вказана обставина мала місце не з вини заявниці чи її роботодавця, а з провини самого Центру зайнятості, оскільки зобов'язання по належній реєстрації трудових договорів покладено на центр зайнятості.
В зв’язку з цим їй була надана необхідна кваліфікована юридична допомога. Ознайомившись з документами та з’ясувавши необхідні обставини, юристи приймальні підготували заявниці адміністративний позов «Про зобов'язання відповідача посвідчити запис у трудовій книжці».
Розглянувши справу за позовом гр. К, суд виніс постанову, якою зобов’язав відповідача підтвердити запис у трудовій книжці позивачки про роботу останньої у відповідний період згідно трудової угоди.
Також непоодинокі випадки звернень громадян з приводу надання роз’яснення щодо окремих норм цивільного законодавства, а саме: щодо вирішення питання прийняття спадщини та встановлення родинних зв’язків.
Ось, наприклад, до приймальні в місті Одеса звернулися громадянка Л. та її син. Справа в тому, що декілька місяців тому помер чоловік заявниці, який був батьком її дитини.
Згідно з діючим законодавством, вказані особи є спадкоємцями покійного. Але коли вони звернулись до нотаріальної контори, виявилось що при перекладі прізвища спадкодавця з російської на українську мову, була допущена помилка.
Внаслідок помилки виникли розбіжності між прізвищами спадкоємців та прізвищем спадкодавця, в зв’язку з чим спадкоємці не в змозі прийняти спадщину.
В зв’язку з вищевикладеним, юрист приймальні підготував заяву про встановлення факту родинних відносин, з якою мати та син звернулись до суду. Обґрунтовуючи родинний зв'язок між спадкодавцем та спадкоємцями, юрист посилався на відповідні записи у документах та твердження свідків.
Суд, розглянувши позовну заяву, встановив, що померлий громадянин Л. на день смерті був чоловіком заявниці і батьком її дитини. Що дало підставу нотаріусу державної нотаріальної контори видати заявниці та її дитині свідоцтво про право на спадщину.
До Одеської приймальні звернулась громадянка Б. до приймальні за допомогою у вирішенні питання щодо повернення боргу. Заявниця розповіла, що між нею та фізичною особою був укладений в простій письмовій формі договір позики, згідно з умовами якого, заявниця позичила позичальнику грошову суму, еквівалентну на час передачі грошей 2800 доларам США.
Позичальник зобов’язався повернути позичену суму у визначений термін. Водночас він зобов’язався виплачувати на користь заявниці відсотки за користування позиченою сумою в розмірі 400 гривень щомісяця.
Таким чином, за період користування позикою (7 місяців) позичальник повинен був сплатити відсотки в розмірі (400 гривень х 7 місяців) – 2800 гривень.
Позичальник сплатив лише 800 гривень у перші місяці після отримання грошей по договору позики.
До вказаної в договорі дати позичальник не повернув позичених грошей і відсотків по договору позики не сплатив. В зв’язку з вищевикладеним юрист приймальні підготував позов «Про стягнення боргу в сумі 14224 гривень та відсотків в сумі 2000 гривень за користування позиченою сумою».
Розглянувши зазначену позовну заяву, суд повністю задовольнив позовні вимоги заявниці.
З дуже цікавою справою звернулась до одеських юристів громадянка Архіпова І. П. Вона розповіла, що мешкає разом із матір’ю - Яресько Т.П., 09.10.1937р.н. Її мати страждає психічним захворюванням, в зв’язку з чим перебуває на тимчасовому стаціонарному лікуванні у лікарні (про що є відповідні документи). За станом свого здоров’я, мати заявниці страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
В зв’язку з вищевикладеним, над моєю матір’ю необхідно встановити опіку, тому Архіпова звернулася до приймальної «Народний адвокат» для написання заяви до суду про визнання її матері недієздатною та встановлення над нею опіки, що і було в послідуючому зроблено адвокатом.
Суд розглянувши заяву Архіпової в порядку окремого провадження та залучивши до участі в справі орган опіки та піклування, повністю задовольнив вимоги Архіпової І.П.
В квітні 2007 року до приймальні звернувся житель міста Одеса, інвалід першої групи Ковилін В.П. з проханням про допомогу у вирішенні питання щодо визнання права власності.
Чоловік розповів, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування він є власником однокімнатної квартири в м.Одесі.
Вказана квартира розташована на першому поверсі одноповерхової будівлі. Оскільки, горище на даху будинку, в якому розташована належна Ковиліну квартира відсутнє, то він прийняв рішення про зведення над першим поверхом приміщення, для використання останнього як житлового.
Дозволу на таку перебудову у відповідних інстанцій він не одержував.
В зв’язку з цією обставиною збудований ним другий поверх є самочинним будівництвом. Зведене приміщення складається з: коридору, кухні, жилої кімнати, санвузла.
Адвокат приймальні посилаючись на ст. 376 ЦК України, підготував Ковиліну В.П. позовну заяву до суду про визнання права власності на самочинно збудоване приміщення другого поверху.
В результаті розгляду справи за позовом Ковиліна, суд задовольнив його позовні вимоги і визнав за ним право власності на зазначене приміщення.
До приймальні соціальної програми в м. Одеса звернулась гр. Вербицька Г.В. з житлового питання.
Як розповіла заявниця, в 1993 році вона та її донька на підставі ордеру на право зайняття родиною з 2-х осіб двох кімнат, виданого ПСМО „Одесбуд” вселилися до гуртожитку. Згодом, узгодивши з адміністрацією ПСМО „Одесбуд” і адміністрацією гуртожитку родина здійснила обмін кімнатами з іншою родиною. Однак, цей обмін офіційно оформлений не був, а дозвільні документи на обмін адміністрацією ПСМО „Одесбуд” були втрачені.
Адвокатом приймальні було підготовлено заяву до управління житловим фондом „Житлофонд” «Про перереєстрацію користувачів займаних приміщень». По зазначеній заяві було винесено позитивне рішення.
Наприкінці 2006 року до юристів одеської приймальні звернулася гр.Ряснянська Л.П., яка повідомила, що в 1995 році вона за договором купівлі-продажу нерухомого майна придбала у приватну власність квартиру.
Договір був зареєстрований в „Журналі реєстрації біржових правочинів з нерухомістю” на Одеській універсальній товарній біржі GIP, під відповідним реєстраційним номером. Відповідно до п.11 вказаного договору містилось положення про те, що договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.
На протязі усього часу з 1995 року Ряснянська Л.П. здійснювала своє право власності на цю квартиру на підставі вказаного договору. Але діюче законодавство, ст. 657 Цивільного кодексу України, зазначає, що договір купівлі-продажу квартири або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. В зв’язку з чим у неї виникла потреба в належної легалізації вказаного договору.
В зв’язку з цією обставиною, юристом приймальної був складений позов до Київського районного суду м. Одеси «Про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна» та «Про визнання права власності на квартиру».
В результаті розгляду справи за вказаним позовом, суд виніс рішення, яким задовольнив позовні вимоги Ряснянської Л.П.
В квітні 2007 року до приймальні звернувся житель міста Одеси, громадянин Кравченко О.М. Він розповів, що в 1998 році помер його батько, якому на день смерті належала на праві власності ½ частина однокімнатної квартири. Кравченко М.Д. був його єдиним спадкоємцем, так як шлюб батька (спадкодавця) з матір’ю Кравченко М.Д. був розірваний ще в 1986 р
Після смерті батька (спадкодавця) син не звертався до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини, але протягом шести місяців фактично прийняв спадщину Його дії мали вираз в тому, що він сплачував комунальні платежі по квартирі, взяв речі, які належали батькові, наприклад, книги, а також провів ремонт квартири.
На час смерті, батько проживав у вказаній квартирі разом з матір’ю Кравченко М.Д, співвласником другої частини квартири, яка декілька місяців потому після розірвання шлюбу з батьком знову стала проживати з ним однією родиною (фактично шлюбні відносини).
Фактичне прийняття Кравченко М.Д. спадщини у шестимісячний строк після смерті батька (спадкодавця) може підтвердити його мати, а також інші фізичні особи.
В зв’язку з цими обставинами, у Кравченко М.Д виникли складнощі при здійсненні свого права власності на вказану частину зазначеної квартири.
Адвокат приймальні, з’ясувавши подробиці необхідних фактів, написав позов до Маліновського районного суду м. Одеси «Про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини» та «Про визнання права власності на 1/2 частину квартири». Обґрунтовуючи позовні вимоги, адвокат посилався на положення ч.1 ст.529 ЦК України (діючого на час відкриття спадщини – 25.05.1998р.) згідно з якими, Кравченко М.Д. належав, як син спадкодавця, до першої черги спадкоємців за законом, а дії вчинені ним після смерті батька розглядались як фактичне прийняття спадщини.
Відповідачем по справі була вказана Одеська міська рада, оскільки вона, як орган територіальної громади, набуває права власності, згідно положень ст.1277 ЦК України (2004р.) на відумерлу спадщину.
Розглянувши справу, суд задовольнив вимоги позивача і постановив рішення, яким визнав право власності на ½ частину квартири за Кравченко М.Д., встановивши при цьому, що останнім спадщина була прийнята вчасно.
Наприкінці 2006 року до приймальні звернулася громадянка Кровякова Катерина Миколаївна. Вона пояснила, що її звернення обумовлено складнощами, які виникли при оформленні пенсії за віком. Як відомо, для призначення пенсії має значення трудовий стаж. Але Кровякова втратила трудову книжку, в зв’язку з чим у неї виникли відповідні проблеми по встановленні трудового стажу за час її праці у госпрозрахунковому об’єднанні громадського харчування №2 Київського району м. Одеси з 15.09. 1987р. по 24.03.1982р.(в послідуючому орендне об’єднання „Варна”).
Трудовий стаж за вказаний період підтверджується відповідною архівною довідкою, виданою Київською районною адміністрацію м. Одеси, а також наказом про її звільнення з посади інспектора відділу кадрів за підписом директора орендного об’єднання „Варна” В архівній довідці вказано, що вона прийнята на роботу секретарем – машиністкою вищевказаного об’єднання. Крім того, запис про прийняття її на роботу згідно наказу є в журналі обліку трудових книжок ТОВ „Варна”.
Але керівництво Управління ПФУ в Малиновському районі м. Одеси відмовилося зарахувати у її трудовий стаж час роботи у вказаному об’єднанні.
Після з’ясування обставин справи, адвокатом була підготовлена позовна заява до Малиновського районного суду м. Одеси «Про визнання факту праці в установі за певний період».
Розглянувши справу, суд задовольнив позовні вимоги Кровякової і постановив рішення, яким встановив факт праці позивачки у вказаній установі за визначений період, який в послідуючому був зарахований до її трудового стажу.
Жителька міста Одеса, громадянка Хартіянц К.Ю звернулась до приймальні наприкінці 2006 року. Вона розповіла, що 01.06.06 р. була прийнята на роботу і призначена адміністратором Одеського магазину „Укрзолото” з окладом 1500 гривень в місяць, що було оформлено відповідним наказом.
13.11.06 р. вона була звільнена з роботи за власним бажанням.
Оскільки, Одеський магазин „Укрзолото” є структурним підрозділом і не має статусу філії або представництва, то звільнення оформлялось центральним офісом в м. Києві.
Як вже наголошувалось, Хартіянц була звільнена з роботи 13.11.06 р., але всупереч вимогам діючого законодавства трудова книжка була надана їй лише через місяць після звільнення, тобто 13.12.06 р. Зафіксувати цей факт керівництво магазину відмовилось.
Таким чином, несвоєчасна видача трудової книжки не дала змоги Хартіянц своєчасно влаштуватися на роботу в інше місце.
В зв’язку з вищевикладеними обставинами вона має намір звернутися до суду для захисту своїх трудових прав.
В результаті бесіди, адвокат приймальні написав Хартіянц позов до суду з трьома позовними вимогами:
«Про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, який мав місце в зв’язку з несвоєчасною видачею трудової книжки після звільнення; Про внесення в трудову книжку нової дати мого звільнення з роботи – 13.12.06 р.; Про відшкодування моральної шкоди, заподіяної відповідачем в зв’язку з несвоєчасною видачею трудової книжки».
Розглянувши вказаний позов, суд задовольнив дві перші вимоги Хартіянц повністю, а третю – частково.
В липні до одеської приймальні звернулась пенсіонерка, гр. Вишиван Г.П., яка розповіла, що для неї велике значення має встановлення юридичного факту, а саме тієї обставини, що вона разом з іншими членами своєї родини була переселена з території Польщі на територію України в 1945 р. Це їй необхідно для одержання пільг по оплаті комунальних платежів, надбавки до пенсії в зв’язку з вказаним переселенням так, як на території Польщі її родина була вимушена залишити своє рухоме і нерухоме майно.
В неї є відповідна довідка державного архіву Львівської області про переселення родини Голей в 1945р. в Станіславську область України з села Бонарівка, Кроснівського повіту, Ряшівського воєводства (Польща).
В складі вказаної родини була й Голей Г. П., 1935р.н., але в списку допущено помилку відносно її року народження. Вона народилась в 1936р. (25.06), а не в 1935р., як вказано в архівних документах. Саме ця обставина позбавляє її права на одержання вищезазначених пільг та надбавки і виправити цю помилку на цей час можливо лише в судовому порядку.
Адвокат приймальні, вислухавши жінку та ознайомившись з наявними документами, підготував до суду заяву «Про встановлення факту, що має юридичне значення». В результаті розгляду справи, суд повністю задовольнив вимоги громадянки Вишиван Г.П.
В тому ж місці до цієї приймальні звернулась ще одна пенсіонерка гр.Варенцова В.П., з розповіді якої стало відомо наступне:
Вона зареєстрована та мешкає у приватній однокімнатній квартирі в м. Одесі.
В зв’язку з 42-х літньою експлуатацією будинку, опалювальна система її квартири прийшла в стан непридатності для подальшої експлуатації, Варенцова вирішила встановити в своїй квартирі для опалення електроконвектор настінний, номінальною споживчою потужністю 1,5 к Вт.
Варенцова звернулась до місцевої райдержадміністрації м. Одеси за одержанням відповідного дозволу на відключення її квартири від центрального опалення, але райдержадміністрація своїм листом сповістила, що для прийняття рішення по її заяві відносно демонтажу системи опалення згідно з п. 2.2.1 Наказу Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України від 22.11.05 р. за № 4, Варенцовій необхідно надати постійно діючій комісії при місцевій РДА технічні умови на встановлення альтернативного опалення, які повинен видати відповідний РЕС. Останній відмовив їй в переобладнанні опалення, оскільки на погляд цієї установи (мова оригіналу) „Выдача разрешений на отопление электричеством не предоставляется возможным, т.к. это приведёт к заранее прогнозируемой аварийной сиуации и как следствие отключения ж/дома, и повреждению оборудования трансформаторной подстанции и воздушной линии, что недопустимо, особенно в зимний период”
Варенцова вважає, що вона, як власник квартири має право на використання помешкання для власного проживання у нормальних умовах і в цьому випадку має право на переобладнання опалювальної мережі.
В зв’язку з вищевикладеним вона має намір звернутися до суду з позовною заявою для захисту своїх житлових прав.
В послідуючому адвокат приймальної написав до суду позов «Про зобов’язання відповідача надати дозвіл на встановлення електронагрівального пристрою для обігріву квартири».
В результаті розгляду справи, суд задовольнив позовні вимоги Варенцової.
Надзвичайно цікавою справою займалися юристи Мелітопольської приймальні. Справа в тому, що до приймальні звернулися представники Товариства інвалідів за юридичним захистом громадянки Остапенко О.В., інваліда І групи, яка уклала договір довічного утримання з громадянкою Ушаковою Г.В.
Остання згідно договору довічного утримання від 20.07.2005 року взяла на себе зобов’язання повністю та довічно утримувати жінку-інваліда, забезпечувати її одягом, їжею, надавати допомогу, однак, як пояснила гр.Остапенко О.В., ці зобов’язання не виконувались належним чином, не сплачувались комунальні послуги. Крім того, вона не завжди своєчасно годувала жінку та невчасно виконувала інші обов’язки, передбачені договором довічного утримання.
Самотня та безпорадна жінка змушена була звернутися за допомогою, адже, ідучи на ризик та підписуючи такий договір вона сподівалась отримати щире піклування та допомогу, а не формальне ставлення та часткове виконання обов’язків у зручний для гр. Ушакової час.
Адвокатом соціальної програми було підготовлено позовну заяву про розірвання договору довічного утримання. Представництво інтересів гр. Остапенко О.В. в суді здійснював безкоштовно адвокат соціальної програми.
По справі було прийнято рішення про розірвання договору довічного утримання, укладеного між Остапенко О.В. та Ушаковою Г.В., на тій підставі, що набувач квартири не виконує умови, зазначені в договорі, і як наслідок квартира повернена гр. Остапенко О.В.
На теперішній час квартира належить Остапенко О.В. на праві власності і вона може розпоряджатися нею на власний розсуд.
З дуже складною ситуацією мали справу працівники Харківської приймальні. До них звернулась громадянка, яка повідомила, що її сусіда більше ніж рік незаконно утримують в психіатричному закладі з метою заволодіння належної йому на праві власності квартири.
Адвокати приймальні підготували близько 10 звернень в різні інстанції різних рівнів, в тому числі і до народного депутата України Катеринчука М.Д. з проханням у наданні допомоги.
Протягом місяця тривало листування, однак результатом його стало те, що хлопця було виписано з лікарні, йому призначено пенсію та зараз він мешкає в своїй квартирі.
Відвідувачі ж приймальні у місті Хмільнику частіше за все зверталися в 2007 році з проханням надати їм роз’яснення щодо їх прав, гарантованих Конституцією та чинним законодавством України.
Так, наприклад, до приймальні звернулась жінка, жителька с. В. Митник Хмільницького району, яка отримала у спадок від свого чоловіка житловий будинок. Жінка розповіла, що вона звернулась до Голови сільради з приводу оформлення спадщини і отримала відповідь, що для цього їй потрібно сплатити 13 відсотків від вартості житлового будинку.
Громадянка не має таких коштів і тому вирішила звернутися до приймальні з проханням надати їй роз’яснення положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
Так, заявниці було пояснено, що у відповідності до ст. 13 п.13.2. вищевказаного Закону об'єкти спадщини оподатковуються:
- при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини.
Відповідно до цього закону членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти.
Також до приймальні звернулась жінка, жителька міста Хмільника, з проханням надати їй роз’яснення щодо отримання паспорту громадянина України її сином, якому виповнилось 18 років.
Жінка пояснила, що вона неодноразово зверталась до районного відділення УМВС України, однак в наданні роз’яснень їй було відмовлено і тому вона вирішила звернутись до приймальні соціальної програми.
Юристом програми було надано письмове роз’яснення заявниці щодо порядку видачі паспортів та необхідних для цього документів, а також підготовлено скаргу на дії працівників управління. Це значно прискорило отримання сином заявниці паспорту.
Ще один випадок. До громадської приймальні звернулась жителька Хмільника - (мати 7-х дітей, яких вона особисто виховала до 6 річного віку) з проханням надати роз’яснення про встановлення почесного звання матері-героїні. Нажаль, інформацію щодо процедури присвоєння вищезазначеного почесного звання та пільг заявниці відмовились надавати в організації з питань сім’ї та молоді.Після отримання письмової консультації в приймальні, громадянка з витягами з Закону України та нормативних актів, які регулюють та встановлюють процедуру надання почесного звання матері-героїні звернулась до Організації сім’ї та молоді в місті Хмільник. Незабаром були підготовлені всі необхідні документи для представлення до цього звання та подані до Вінницької обласної державної адміністрації відповідно до вимог діючого законодавства.
Крім того, в 2007 році в газеті „Життєві обрії”, яка видається в місті Хмільнику на численні прохання громадян було започатковано рубрику консультацій на найбільш актуальні та поширені правові проблеми серед громадян м.Хмільника та Хмільницького району.
Протягом 2007 року працівниками Хмільницької, Калинівської та Харківської приймалень здійснювали виїзди до інших населених пунктів (переважно до сільської місцевості). Багато ситуацій та проблем, які виникають у громадян (частіше за все у жителів сільської місцевості) саме через незнання та відсутність інформації щодо їх конституційних прав і можливих шляхів захисту цих прав.
В нашій країні, нажаль, велика кількість малозабезпечених громадян, а відносини з державними органами частіше за все потребують всіляких письмових звернень. Сплачувати ж за складання великої кількості документів у таких громадян просто не має можливості.
Безкоштовне надання правової допомоги юристами програми спрямовано на реалізацію конституційного принципу рівності громадян в захисті своїх прав.
В цілому роботу програми народний адвокат можна оцінити як успішну. Вбачається постійне зростання кількості клієнтів програми та популярності програми в регіонах, що виражається, зокрема, в письмових і усних подяках громадян на адресу юристів та особисто народного депутата України Катеринчука М.Д.
Керівник програми
«Народний адвокат»
Ольховська М.В.
7 лютого 2008, 15:51
|
 |
|
| Інші матеріали цього розділу: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 
