Шановна Юлія Володимирівна!

 

З повідомлення керуючого директора МВФ Домініка Стросс-Кана стало відомо, що місія Міжнародного валютного фонду і українська влада домовилися про кредит stand-by строком на 24 місяці на суму приблизно $16,5 млрд. Ця домовленість є безумовним позитивом, оскільки показує як зацікавленість міжнародних фінансових установ у стабілізації ситуації у фінансовій сфері України, так і спроможність нашої влади долати наслідки кризи.

 

У той же час лише за допомогою кредиту МВФ подолати фінансові диспропорції, очевидно, є неможливим. Ця позика забезпечить нашу державу дефіцитними валютними засобами, такими необхідними для підтримки стабільності курсу гривні та виконання боргових зобов’язань українськими підприємствами і банками перед західними кредиторами. Однак обсяги і умови застосування позики МВФ для цих цілей мають бути оптимально зваженими, аби не допустити надлишку пропозиції доларів на внутрішньому ринку (це приведе до їх штучного знецінення і роздування імпорту, а значить – до подальшого розростання дефіциту зовнішньої торгівлі), упередити пільгове кредитування боржників і можливе роздування ними обсягів потреби у валюті та не звалити на плечі держави непосильний борговий тягар, що обернеться надмірними майбутніми втратами бюджетних коштів при його обслуговуванні.

 

Світова практика знає багато випадків, коли непродумане і безпечне кредитування дефіциту платіжного балансу країн засобами Міжнародного валютного фонду приводило їх до стану безповоротних боржників, повного розбалансування національних грошово-фінансових систем і занепаду внутрішнього виробництва (Аргентина, Перу, Мексика, Індонезія та інші). Окрім того, абсолютно зрозуміло, що наслідки негативного впливу світової фінансової кризи полягають не тільки у погіршенні умов валютно-кредитного і валютно-інвестиційного забезпечення української економіки, а й у зменшені можливостей національного виробництва, погіршенні позицій українського експорту на світових ринках, скороченні інвестиційних ресурсів подальшого економічного розвитку. Отже наша економіка потребує фінансової допомоги й по цих проблемних напрямках. Треба також пам’ятати, що діяльність МВФ часто супроводжується утаємниченням від громадськості та парламентаріїв усіх умов кредитної лінії, зокрема, щодо зобов’язань, які на себе бере уряд та Національний банк.

 

Щоб не допустити такого розвитку подій, я звертаюсь до Вас з закликом проінформувати парламент щодо ходу переговорів з МВФ та щодо умов договору stand-by і не підписувати кінцеву угоду без отримання згоди на це з боку Верховної Ради України